Тихо думка шепоче:
«Не вір тій весні!»
Та даремна вже та осторога, –
Вже прокинулись
мрії і співи в мені…
Весно, весно, – твоя перемога!
Леся Українка
народилася в лютому, але, от хочете – вірте, хочете – ні,
мабуть якась вища сила зробила так, щоб ми вшановували її пам'ять в березні, і
саме в такий гарний, сонячний день, адже в творах поетеси так часто згадується
весна. Життя Лесі було зіткане з болю і смутку, але залишила вона по собі
безмежну силу і жагу до життя. Саме весна дає надію на краще. Кожен сонячний
промінчик, кожна набубнявіла брунька промовляють до нас: «Живіть на повну силу,
радійте життю – воно прекрасне, цінуйте кожну хвилину подаровану вам Богом!». І
Леся Українка всім своїм життям і своєю творчістю закликає нас не опускати
руки, не впадати у відчай.
На зібранні клубу любителів поезії
«Берізка» поціновувачі Лесиного слова читали улюблені рядки її творів,
ділилися
своїми роздумами про цю незвичайну жінку.
Учениця місцевої школи Настя Панченко
поділилася сокровенним: вона
пробує складати вірші і твори Лесі Українки є для неї зразком досконалості.
Настя прочитала свою поезію.
Місцевий поет, постійний учасник наших
засідань Олег Хромченко, також засвідчив свою небайдужість до поезії нашої
славетної землячки. Ми, як завжди, із задоволенням послухали вірші нашого
гостя.
А Ірина Шишкова, також місцева поетеса,
голова нашого клубу, зізналася, що з творами Лесі Українки вона знайома ще з
4-річного віку, тоді їй, маленькій, вірші читала мама. І згодом Лесина лірика
давала натхнення для власної творчості, а неперевершена «Лісова пісня» назавжди
залишилась в серці. Ірина Володимирівна прочитала власний вірш, навіяний саме
образами «Лісової пісні».
В наше спілкування органічно вливалися
українські народні пісні, в які була закохана Леся Українка, виконані аматорами
районного будинку культури.
І, звичайно, звучала «Прелюдія» Шопена –
улюблений твір «співачки досвітніх вогнів».
Немає коментарів:
Дописати коментар