Краєзнавча година «Андрушівщина: сторінки історії»

     Що залишимо ми своїм нащадкам? Які цінності у спадщину прийдешнім поколінням? Над цим питанням так чи інакше замислюється, мабуть, кожний. Нашого сучасника потрібно озброїти знаннями. Але для того, щоб відчути себе особистістю, побачити свій початок у духовному досвіді попередніх поколінь, своє продовження у майбутніх поколіннях, відчути свою відповідальність за те, що відбувається навколо, необхідно знати історію «малої Батьківщини», як ми часто величаємо свій рідний край, де з’явились на світ.

     Наш видатний земляк Максим Тадейович Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани».

     Інформаційна година «Уроки пам'яті людської»

     Згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН з 1991 року 11 квітня у світі відзначається День визволення в’язнів фашистських концтаборів. Цю дату було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов із його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”. Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо.

     У цей день з метою збереження історичної пам'яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування Андрушівською районною бібліотекою для дорослих було проведено інформаційну годину «Уроки пам’яті людської».

    Біля книжкової виставки «11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів» бібліографом проведено огляд літератури «Війна за колючим дротом», який розкрив подвиг наших дідів та прадідів, до прожитого, пережитого і звершеного ними у роки воєнного лихоліття.

                   

                                                                    

     А нам усім ніколи не треба забувати про сторінки минулого. Важкий шлях пройшло «покоління війни» – голод, тяжку, виснажливу працю та багато мук, страждань та  випробувань. Ті, що залишилися в живих, сьогодні згадують усі ті роки з болем. Скупа чоловіча сльоза навертається на очі ветерана. Головне, щоб це більше не повторилося. «Щоб не повторилося», – відлунює в наших серцях.