Андрушівка-БібліоТальвег

 

«Роксолана – українка на троні Османської імперії»

(історична довідка до 520-річчя від дня народження Роксолани)

 

 

Ця жінка мала виняткові політичні таланти. Перша простолюдинка, з якою одружився могутній султан Сулейман Пишний. Зачинателька унікального явища в історії Османської імперії – Жіночого султанату.

Роксолана (справжнє ім'я Настя або Олександра Лісовська; 1505-15.04.1558рр.) – дружина турецького султана Сулеймана І Пишного. Народилася в місті Рогатині (нині Івано-Франківська область), що біля Самбора, в сім'ї священника. За переказами, у 1520 році, під час свого весілля була захоплена в полон кримськими татарами і була продана до султанського гарему в Стамбулі, де під іменем Роксолана стала дружиною Сулеймана І. Вроджена привабливість, розум, музичні здібності, в той же час твердість характеру зумовила її винятковий вплив на чоловіка. Роксолана відіграла значну роль у політичному житті Туреччини першої третини XVI століття, зокрема у справах, що стосувалися України. Намагаючись зробити спадкоємцем турецького пристолу свого сина Селіма, вела таємні палацові інтриги.

Перші відомості про Роксолану у Стамбулі з′явилися наприкінці 1521 року. Тоді вона народила султанові Сулейману свого первістка, сина Мехмеда.

У султанському гаремі юнку називали Хюррем. У перекладі з фарсі – розвесела, усміхнена. Роксоланою цю жінку нарекли тогочасні європейські посли у Стамбулі через її походження. Роксоланія або Рутенія – так називали заселені українцями землі Польського Королівства.

Після пологів Роксолану з немовлям мали відіслати до гарему Старого палацу на стамбульській площі Баязид. У султанській родині діяв принцип «одній матері – один син». Тобто за тодішніми гаремними законами жінка не мала права на інтим із султаном до повноліття сина, щоб кожен принц і претендент на султанський трон мав захисника і наставника в особі власної матері. Між султаном та його наложницями не передбачалися тривкі почуття, і матері принців вирушали з палацу супроводжувати своїх синів, коли ті відбували на посади губернаторів у провінції для набуття практики держ. управління. Така практика пасувала династичній традиції Османів, що надавала право султанам після сходження на престол страчувати своїх братів. Але вже наступного року Роксолана народила Сулейманові доньку Міхрімах.

Так кілька років поспіль вона дарувала султанові нащадків. У 1523 році – сина Абдуллаха, який помер у дитячому віці. Року 1524 народився рудоволосий Селім, наступник батька на престолі. 1525-го – Баязид. І нарешті, через 6 років, на світ з′явилася її остання, шоста дитина – син Джихангір, який мав фізичну ваду, був горбанем. Отже, Роксолана не покидала султанського палацу Топкапи. До того ж саме для неї османський архітектор Сінан звів там розкішні покої.

Султан виділив своїй молодій наложниці щедре утримання. Як мати нащадків правителя вона отримувала 5 тисяч дукатів на рік. У перерахунку це 735 тисяч доларів. Додатково на прикраси отримала ще 100 тисяч дукатів, тобто 14 мільйонів 700 тисяч доларів. У рік народження Селіма султан подарував їй землю і будинки неподалік хамаму Махмуда-паші у Стамбулі. Уперше наложниця, порушуючи традиції, народила султанові шестеро дітей: п’ятеро хлопчиків та одну дівчинку.

За законами віри, султан міг мати чотирьох законних дружин та стільки наложниць, скільки міг утримувати. До Сулеймана османські султани не брали офіційних шлюбів уже близько століття, всіх дітей їм народжували наложниці. Жінки, що народжували синів, приймали іслам і ставали фаворитками. У Сулеймана було три фаворитки, четвертою стала Хюррем.

Шлюб та гучне весілля Сулеймана і Хюррем відбулися в 1530 році. Звільнення з гарему та офіційне одруження з султаном було безпрецедентним випадком в історії Османської імперії.

Спеціально для Хюррем Сулейман запровадив титул Хасекі («особисто відзначена султаном, султана»), другий за значущістю в гаремі після валіде,  – щоб позбавити першості титул башкадин («головна пані»), який за традиційною гаремною ієрархією належав матері старшого сина султана – Махідевран.

Хюррем виявилася не лише бажаною коханкою, але й цікавою, розумною співбесідницею, досвідченою в мистецтвах і державних справах.

Після смерті матері султана Айше Хафси Султан у 1534 році Роксолана стала управителькою гарему. Після пожежі 25 січня 1541 року в Старому палаці, де розташовувався гарем, домоглася його перенесення до султанської резиденції Топкапи, місця засідань уряду.

У дні розлуки (Сулейман зробив 13 військових походів) Роксолана і султан листувалися віршами перською, турецькою і арабською. Збереглося 8 листів Хюррем до Сулеймана, написаних між 1528 та 1557 роками. Писали їх палацові писарі, але деякі — мають оригінальні автографи султани.

 

Роксолана відігравала важливу роль у політичному житті імперії. Вона була не лише дружиною, але й радником Сулеймана. Завдяки своєму впливу на султана, вона сприяла призначенню своїх прихильників на важливі посади та впливала на прийняття державних рішень. Вона також активно займалася благодійністю, будуючи мечеті, школи, лікарні та інші соціальні заклади.

Одна з найосвіченіших жінок свого часу, Роксолана приймала іноземних послів, відповідала на послання іноземних правителів, впливових вельмож і художників. В XVI столітті флорентійці навіть помістили парадний портрет Хюррем, для якого вона позувала венеціанському художникові, у своїй картинній галереї. То був єдиний жіночий портрет серед зображень бородатих султанів у тюрбанах.

Роксолана не була активною політичною фігурою в Україні, але її вплив на султана Сулеймана І опосередковано впливав на політику щодо України. Вона використовувала цей вплив, щоб стримувати татарські набіги на українські землі, також піклувалася про українських полонених, які потрапляли до Османської імперії.

В останні роки життя Роксолана намагалася не розлучатися з чоловіком. За переказами, ще до її смерті султан присягнув не мати інших жінок.

Хюррем Султан померла 15 квітня 1558 року. Похована в мавзолеї, збудованому на подвір′ї мечеті Сулеймана. Сулейман проводив активну діяльність на її честь, по всій імперії збудував велику кількість об’єктів, присвячених їй.

Султан помер 6 вересня 1566 року під час військового походу на Угорщину. Тіло падишаха перевезли до Стамбулу і поховали поруч з Роксоланою.

Роксолана залишила вагомий слід в історії Османської імперії. Її життя і вплив на політику стали основою багатьох легенд та історичних досліджень. Вона є прикладом того, як жінка, навіть у складних обставинах, може досягти неймовірних висот і вплинути на хід історії.

 

 

Джерела:

1.     Галенко О.І. Роксолана [Електронний ресурс] //. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://history.org.ua/? termin=Roksolana_N. – Назва з екрану. – Останнє оновлення: 23.04.2023. – Дата перегляду: 05.02.2025.

2.     Історичний портрет Роксолани [Електронний ресурс]//. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/roksolana-avtor. – Назва з екрану. – Останнє оновлення: 22.05.2022. – Дата перегляду: 05.02.2025.

3.     Роксолана, або Гюррем Султан. Жінки в історії [Електронний ресурс]//. – Електрон. дані. – Режим доступу:https://uain.рress/ blogs/ roksolana-abo-gyurrem-sultan-zhinki-v-istoriyi-165930#google_vignette. - Назва з екрану. – Останнє оновлення: 12.08.2021. – Дата перегляду: 05.02.2025.

4.     Роксолана [Електронний ресурс]//. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz /reports/history4673. – Назва з екрану. – Останнє оновлення: 02.03.2024. – Дата перегляду: 05.02.2025.

5.     Роксолана – руйнівниця османських традицій [Електронний ресурс]//. – Електрон. дані. – Режим доступу:https://localhistory.org.ua/texts/statti/roksolana-ruinivnitsia-osmanskikh-traditsii. – Назва з екрану. – Останнє оновлення: 13.06.2021. – Дата перегляду: 05.02.2025.