Андрушівка-БібліоТальвег

 

“Чого болить душа моя?”

(краєзнавча розвідка до 135-річчя від дня народження Гладкої Вероніки Януарівни (псевдонім: Вероніка Морозівна), поетеси, перекладачки, уродженки м. Андрушівка)

 

 

Вероніка Януарівна Морозова (це її справжнє прізвище) народилася 25 липня 1890 року в Андрушівці, де батько служив урядником, а пізніше писарем. 1908 року Вероніка закінчила Маріїнську гімназію в Житомирі. Тут, у єдиному на теренах Волині середньому навчальному закладі для дівчат, Вероніка зробила перші поетичні спроби.

Як припускають дослідники-літературознавці, це сталося насамперед під впливом її старшої сестри, Людмили Волошки, яка вже 1905 року дебютувала зі своїми поезіями в альманасі «Перша ластівка». Людмила Волошка прилучила Вероніку до творчості Шевченка, Франка, Лесі Українки, які стали її улюбленими письменниками.

Молодша сестра виявилася здібною ученицею, вже її перші літературні спроби були схвально зустрінуті Оленою Пчілкою. Саме Олена Пчілка – видавець журналу «Рідний край» і надрукувала на його сторінках в двадцять п’ятому числі за 1908 рік вірш Вероніки Морозівни «Весною», а в наступному номері – поезію «Ніч». Роком пізніше в тому ж виданні друкуються твори «Така я самотня» (№ 4) та «Вечірні малюнки» (№ 25). Тоді ж В. Морозова обрала собі літературний псевдонім Вероніка Морозівна.

У ранніх поезіях Вероніки Морозівни переважають мінорні мотиви, філософський індивідуалізм, в них багато смутку. Однак є і свіжий струмінь молодості й альтруїзму – це образ весни, що зустрічається досить часто як символ віри в світле майбутнє:

В моїй душі багато звуків
Прекрасних звуків чарівних;
Багато слів святих, високих,
І струн чудових голосних.

Після закінчення гімназії Вероніка певний час працювала в статистичному відділі Волинського губернського земства (з 1910 по 1917-й роки тут перебувала на службі і Людмила Волошка). В 1913 році В. Морозівна переїздить до Києва, де на той час мешкали її батьки. Та зв’язків з Житомиром, де залишилася її сестра, численні друзі та знайомі, не пориває, часто наїжджає сюди.

Тут, у Житомирі, вона познайомилася з своїм майбутнім чоловіком, літературознавцем Миколою Гладким, автором виданої 1917 року волинською «Просвітою» «Граматики української мови для вчителів». Вони одружилися у 1912 році.

Мешкаючи з чоловіком в Києві, з середини 20-х років Вероніка Гладка-Морозова пробує свої сили в художньому перекладі. У 1927 році видавництво «Сяйво» започаткувало багатотомне видання українською мовою творів Джека Лондона. В. Морозівна з Катериною Корякіною для цього видання здійснили переклади таких його творів як «Буйний День» (для четвертого тому), «Маленька господиня великого будинку» (для дев’ятого тому), «Діти морозу» (для п’ятнадцятого тому), «Міжзоряний мандрівник» (для двадцять другого тому). Незважаючи на схвальні рецензії на свою перекладацьку діяльність, втім, з середини 30-х років, В. Я. Гладка-Морозова відходить від активної творчої роботи, що було пов’язано з сталінськими репресіями, у вихор яких потрапив і її чоловік. Йому пригадали те, що в 1918–1920-х роках він був членом партії українських соціалістів-революціонерів. Згодом – партії боротьбістів, певний час служив у Директорії. Незважаючи на те, що згодом він повністю визнав помилки і чесно служив радянській владі, уникнути репресій йому не вдалося. В 1937 році його вислали в Ташкент, а вже звідти відправлено в Сибір. Подальша доля М. Гладкого невідома.

У 1937 році повернулась із Ташкента в Андрушівку, куди Вероніка Януарівна поїхала услід за чоловіком. У роки німецько-радянської війни знаходилась в евакуації, а після закінчення війни знову оселилась в Андрушівці.

Близько двадцяти років працювала інспекторкою районного фінансового відділу.

Померла в забутті  10 жовтня 1966 року в Житомирському будинку для престарілих. Похована у Житомирі.

 Спадщину Вероніки Морозівни включено до антології «30 українських поетес». Їй присвячено розвідки житомирських краєзнавців.

 

 

Використані джерела:

 

1.     Вероніка Януарівна Морозова [Електронний ресурс]//. – Електрон. дані. – Режим доступу: htts://web.archive.org/web/20130921060117/http:/andrushvka.bz.ua/Chogo-bolit-dusha-moya-Veronikpa-Yanuarivna-Morozova-179. – Назва з екрану. – Останнє оновлення: 23.07.2004. – Дата перегляду: 04.03.2025.

2.      Гладка Вероніка Януарівна [Електронний ресурс]//. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-30312. – Назва з екрану. – Останнє оновлення: 05.10.2003. – Дата перегляду: 04.03.2025.

3.     Морозова Вероніка Януарівна [Електронний ресурс]//. – Електрон. дані. – Режим доступу: https:uk.wikipedia.org//wiki. – Назва з екрану. – Останнє оновлення: 09.03.2011. – Дата перегляду: 04.03.2025.