«У рідній мові – цілий світ»

(методичні поради по популяризації української мови в бібліотеках)

Будь-яка держава в процесі свого становлення й розвитку так чи інакше стикається з мовним питанням. І, як правило, рано чи пізно надає перевагу єдиній державній, тобто офіційній мові. Ця необхідність випливає із самої природи держави, з її суті й призначення.

Вся наша робота, всі заходи в наших бібліотеках пов’язані з літературою, книги і преса – головний наш інструмент впливу на користувачів. Вся наша просвітницька діяльність спрямована на те, щоб книга для людини формувала її українську свідомість, підвищувала патріотизм, прищеплювала любов до України. За допомогою різноманітних активних заходів по залученню до української мови, особливо серед молоді, варто просувати ідею про те, що наша мова – це сучасно, це модно, це – кращий спосіб бути собою, вирізнятись і бути в тренді одночасно, знайти собі гідне місце у власній країні тощо. Ми повинні ніколи не забувати говорити, що українська мова – велика мова, якою написана велика українська література, на українську мову перекладено найвизначніші твори світової літератури. Сучасні українські літературні твори такі ж цікаві як сучасне українське кіно, сучасна українська музика тощо. Ця робота повинна проводитися постійно, не тільки до визначних дат, коли, наприклад, щороку 21 лютого традиційно відзначають Міжнародний день рідної мови, 9 листопада – День української писемності та мови. В кожній бібліотеці мають бути організовані книжкові виставки, перегляди літератури, книжкові полиці на теми: «Квітни, мово наша рідна!», «Мова калинова – диво барвінкове», «Час читати рідною українською!», «Мово рідна, мене чаруєш ти», «У рідній мові – цілий світ», «Мова – це душі джерело», «Мови велич та краса», «Рідна, калинова, щира і чудова», «Нам українською судилось говорити», «Мова народу - його святиня», «Шануй рідну мову», «Рідна мова – коріння нації», «Читай з нами українське» та інші. Через представлений матеріал на цих виставках читачі знайомляться з історією походження української мови, з народною мудрістю в українському слові, з славетними майстрами рідного слова, з добрими порадниками та помічниками – різноманітними словниками української мови.

В бібліотеках має проводитись достатня кількість найрізноманітніших масових заходів для різних категорій користувачів. Ці заходи мають бути максимально цікавими, оригінальними та пізнавальними.

Пропоную деякі форми та назви заходів, які можна провести у ваших бібліотеках:

мовознавча мандрівка «Знань і розуму основа – рідна мова, рідне слово!», «Рідна мова – чиста як сльоза»,

мовна подорож «Єдина країна з єдиною мовою»,

мандрівка в минуле «З історії української писемності»,

мовознавчий екскурс «Нам українською судилось говорити»,

мовний круїз «Українська мова – диво калинове»,

мовна розвідка «Диво, створене людиною»,  «Вивчай рідну мову!»,

мовознавчий лабіринт «Україна – від мови – до нації»,

актуальна розмова «Мова наша – серце наше»,

урок шани рідної мови «Читай українською»,

мовознавча розвага «Мовою своєю завжди дорожіть»,

літературна година «Українську мову знай!», «Кращої, ніж рідна, мови не буває»,

мовно-літературна зустріч «Калинове розмаїття – мови нашої суцвіття»,

мовне свято «Спішу у храм святого слова»,

свято рідної мови «Мов джерельна вода - рідна мова моя», «Мова рідна найдорожчий скарб», «Звернись солов’їною, відповім калиновою»,

свято української мови «Там, де живе рідна мова, живе український народ». Свято може складатись з 4-х частин: інформ-досьє «Історія української мови», мовознавча інтелект-вікторина «Веселкова наша мова», поетична п’ятихвилинка «Лунай величне наше слово», конкурс скоромовок-спотиканок «Хто зможе повторити?».

мовознавче свято «Зачаровує серця пісенна українська мова»,

літературне свято «Лунай, величне наше слово!»

вечір поетичного слова «Рідна мова моя» з читанням поезії про рідну мову,

лінгвістична експедиція «До мови серцем пригорнусь»,

зустріч-діалог з читачами «Застосовувати українську мову – означає утверджувати Державу»,

зустріч – обговорення «До рідного слова торкаюсь я душею»,

мовознавчий ярмарок «Плекатимеш мову – цвістимуть слова»,

мовна година «Мова – це душа народу»,

історичний круїз «До мови доторкнімось серцем»,

поетичні зорепади рідної мови «Наша мова барвінкова», «Лунай величне наше слово»,

година єдності «Українська мова – мова єднання», де присутні мають познайомитися зі сторінками історії української мови, згадати скорботні дати на тернистому шляху її розвитку. Доречним буде читання віршів відомих українських поетів: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Ліни Костенко та ін.,

пізнавальна бесіда «Життєдайна українська мова»,

година мовознавства «Мови рідної краса»,

мовна регата «України диво барвінкове – дзвінка, співуча рідна мова»,

флешмоби «Я люблю Україну і мову її солов’їну», «Мова – душа нації», «Говоримо українською»,

тренінг та майстер-клас «Говоримо українською правильно», бібліотечний урок «Як слов’яни грамотними стали»,

мовознавчий калейдоскоп «Рідна мова – серця мого подих»,

мовний калейдоскоп «Прекрасне слово рідної мови», «Звучи, мово, моя чарівна!»

мовна інформіна «До рідного слова торкаюсь душею»,

“День захисту української мови”, який можна наповнити будь-якими заходами,

поетичний альбом «Рідна мово моя пелюсткова, ти у серці народу живеш!»,

поетичний карнавал «Мова моя українська – батьківська»,

година єднання «У мові рідній мудрість вічна, і шана наша, і любов»,

дискусійний експрес «Що для мене українська мова».

Велилий успіх серед користувачів мають різні вікторини, ігри, конкурси:

 мовна вікторина «Кращий знавець української мови», «Плекатимеш мову – цвістимуть слова», «Мовні перлини», «У рідному слові велика сила», «Українська мова – дивне слово», 

мовознавча гра «Чистіше від води хай буде мова»,

 мовний турнір «Калинова, барвінкова – українська наша мова»,

мовознавчий турнір «Наша мова калинова», «О слово рідне, хто без тебе я?»,

 мовні забавлянки «Мови нашої слова наче музика жива»,

гра-вікторина «Вивчаємо українську – пізнаємо Україну», «Українська рідна мова»,

мовний аукціон «У світі українських приказок» буде,

 мовні ігри «Українська рідна мова»,

 мовна вікторина на тему «Там, де звучить рідна мова»,

мовний квест «О, слово рідне!», «В Україні проживаєш, а чи мову її знаєш?», «Вивчай рідну мову»,

мовознавчий квест «Подорож країною мовознавства», «Наша мова – мова вічної землі, наше слово – слово вічного народу»,

ерудит-шоу знавців української мови «Найкращий знавець рідного слова»,

літературний турнір «Мова – це пісня душі»,

 мовна гра «Рідна мова в іграх, віршах і загадках»,

ілюзіон мовної словесності “Ну що б, здавалося слова”,

конкурс малюнків «Мова моїми очима!»,

конкурсна мовно-поетична акварель «Українську рідну мову в дар мені батьки дали»,

конкурс знавців рідної мови «Мовне намисто»,

мовознавчий двобій «За Україну, за її мову».

Цікавим та змістовним буде конкурс знавців рідної мови «Українську рідну мову в дар дали мені батьки», під час якого учасники візьмуть участь у літературних іграх: «Розсипані літери», «Зашифроване слово», «Кмітливий писар», «Виправ помилку».  Гравцям необхідно знаходити й виправляли неправильно записані слова, дописувати літери до запропонованих слів, утворюючи нові лексичні одиниці, розшифровувати ребуси, читати прислів’я та приказки, декламувати поетичні твори відомих українських авторів, присвячені дорогоцінному народному скарбові – українській мові.

Посіяти в серці юних користувачів зернину любові до рідної мови сприятиме гра-конкурс «Її величність – українська мова». Команди мають змагатися у 7-ми турах конкурсу. Під час першого туру «У нашій країні» необхідно відповідати на запитання з історії виникнення української мови; другий тур «Згадай алфавіт» змусить учасників на швидкість розставляти слова за алфавітним порядком; у третьому – «Швидко, правильно, багато» потрібно дати якомога більше правильних відповідей на питання про українських письменників та їх твори; пригадати прислів’я і приказки доведеться під час туру «Бездонність мудрості народної»; впізнавати українські пісні за мелодією сподобається у пісенному турі «У рідному краї і серце співає»; тур «Показуха» змусить учасників весело та жваво за допомогою жестів показувати значення фразеологізмів; під час останнього завдання «Що означає слово?» слід пояснювати семантичне значення конкретно вказаних слів.

Цікава форма заходу – мовний гандикапу «Слово наше рідне – слово українське!». У широкому сенсі  слово «гандикап» позначає фору, вираз лідерських позицій, переваги у чомусь. Тож, мовний гандикап має за мету виявити серед певної кількості учасників одного найкращого, справжнього знавця рідної мови, який би усім дав фору. Завдання від бібліотекарів повинні вимагати активності, швидкості мислення, гарних знань з української мови.

Мова - це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і своєю діяльністю сприяти ще більшому розквіту нашої рідної української мови.

Матеріал підготувала:                методист ЦРБ Лілія Шуйська

Роль бібліотек в процесі євроінтеграції

(методичні поради)

Інтеграція України в європейський політичний, економічний та гуманітарний простори є стратегічним орієнтиром держави. Невідворотність європейського вибору нашої країни зумовлена самим фактом її цивілізаційної приналежності до спільноти європейських народів. Європейські орієнтири щодо формування сучасної культурної політики набули практичного втілення в низці рішень та дій з боку України та офіційних органів Євросоюзу. Сьогодні Україною ратифіковано низку міжнародних документів: Європейську культурну конвенцію; конвенції про охорону культурної, археологічної, архітектурної спадщини Європи; Конвенцію ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження тощо.

Зазначимо, що прийняття цих документів — лише початок євроінтеграційних рухів в українському культурному просторі. Потенціал, який європейська спільнота визнає за культурою, — це передусім можливості для багатьох інновацій, у т. ч. в бібліотечній галузі.

На початку 2016 р. Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію розвитку бібліотечної справи на період до 2025 р. «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 219-р), в якій пріоритетним завданням діяльності бібліотек визначені «дотримання європейських цінностей, інтеграція в європейське співтовариство».

Але ми всі розуміємо, що успішність євроінтеграційної політики полягає не у твердженнях і деклараціях про європейський вибір України, а в цілеспрямованій роботі всіх соціальних інституцій нашої держави. І бібліотеки, володіючи значними інформаційними ресурсами, спроможні сприяти усвідомленню співвітчизниками нових перспектив і можливостей економічного, культурного, освітнього розвитку як для країни в цілому, так і особисто для кожного її громадянина.

Інформування населення з питань європейської інтеграції активізувалося в Україні з 2004 р., після схвалення «Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004–2007 роки» і документа – «Концепції Державної цільової програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008–2011 роки». Передбачалося, що бібліотеки мають відігравати активну роль в інформуванні членів громад про історію ЄС, економічну співпрацю України з державами-членами ЄС, стандарти життя у європейських державах, правовий і соціальний захист населення тощо. Ці документи значною мірою сформували міжнародний інформаційний контекст в українських мас-медіа, спонукали державні установи та громадські організації до розповсюдження інформації про розвиток європейського вектору зовнішньої політики України та сприяли підвищенню інтересу населення до процесів інтеграції України до ЄС.

Новий етап у розвитку європейсько-українських договірних відносин, який розпочався з моменту підписання Угоди про Асоціацію у 2014 р., вимагає підвищення рівня поінформованості всіх членів суспільства з питань європейської інтеграції України. Бібліотеки здатні сприяти формуванню об’єктивних мотивацій населення через розуміння практичних переваг співпраці з ЄС. Бібліотеки мають стати майданчиками для поширення в суспільстві об’єктивної інформації з метою сприяння формуванню кожним громадянином власних висновків щодо співпраці України з ЄС. Вони покликані задовольнити зростаючу потребу громадян в інформації про ЄС та євроінтеграцію.

Після отримання Україною безвізового режиму у 2017 році бібліотеки одразу долучилися до популяризації можливості мандрувати Європою.

Бібліотека може відкрити центр, пункт, зал, відділ, сектор, куточок європейської інформації залежно від наявних ресурсів і потреб користувачів, де буде доступ до достовірної інформації про ЄС і які будуть сприяти поінформованості, розумінню європейських цінностей, подоланню стереотипів.

Співпраця бібліотек з громадськими організаціями, навчальними закладами, урядовими структурами, журналістами сприятиме організації ефективної системи інформування громадян України про діяльність ЄС, його структур та євроінтеграцію. Бібліотеки, активно співпрацюючи з громадськими організаціями та іншими партнерами, мають можливість сприяти широкому залученню неурядових організацій до процесу інформування про співпрацю України з ЄС, ефективному діалогу влада – суспільство. У бібліотеках можуть проводитися семінари, конференції круглі столи, дискусії та обговорення за участі представників місцевих органів влади, експертів, аналітиків, громадських активістів, представників різних соціальних груп. Таке партнерство також сприятиме кращому розумінню й задоволенню бібліотечними фахівцями інформаційних потреб активістів громадянського суспільства.

          Інформація про співпрацю України та ЄС, впровадження актів законодавства ЄС (новини, ресурси, документи) відображається на сайтах центральних органів виконавчої влади, органів місцевої влади (обласні, міські, районні ради та державні адміністрації). Вони можуть слугувати бібліотекам джерелами отримання відомостей про галузеві та регіональні аспекти євроінтеграції, їх варто використовувати для інформування членів громад. Наприклад: Міністерство охорони здоров’я України http://moz.gov.ua/ua/portal/PU.html), Міністерство культури України.

Бібліотекарі мають допомагати користувачам використовувати знання про ЄС як інструмент для розв’язання життєвих проблем; генерувати нові ідеї щодо шляхів євроінтеграції на рівні своїх громад, приймати нестандартні рішення і нести за них відповідальність; цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави; бути здатним до вибору із численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Бібліотеки можуть підвищувати рівень поінформованості й обізнаності громадян про пріоритети, стан виконання поточних завдань, перспективи реалізації державної політики з європейської інтеграції та співпраці з ЄС і Радою Європи в різних сферах.

         Публічні бібліотеки нині відіграють вагому роль у поширенні європейських цінностей та поглибленні комплексних знань про Європу, що необхідні на сучасному етапі громадянам України для існування в європейському співтоваристві.

         Це – просвітницько-інформаційні заходи, спрямовані на поширення знань про ЄС і європейську інтеграцію України. Популярністю користуються круглі столи, лекції, презентації, семінари, тренінги, дискусії, пізнавально-розважальні заходи для молоді, тематичні виставки, святкування Дня Європи, Дня європейських мов, Тижня толерантності. Поширення набуло створення в бібліотеках інформаційних стендів/куточків, присвячених країнам ЄС і євроінтеграції. У бібліотеках проводяться засідання клубів з євроінтеграції, вечори питань і відповідей тощо.

             Дискусії, лекції, презентації завжди користуються популярністю. Зверніть увагу на проблематику, яка зазвичай привертає увагу існуючих і потенційних користувачів:

·Стандарти та якість життя людей у країнах ЄС, умови запровадження реформ (Чим відрізняється наше життя від життя пересічного європейця, наприклад, мешканця невеликого міста в Литві, Польщі, Чехії, Естонії? Що саме є умовою високих стандартів життя в Німеччині, Франції, Австрії? За якими правилами діють і взаємодіють між собою люди, групи людей, влада заради досягнення високої якості життя, наприклад у Швеції, Фінляндії?);

· Державна політика України щодо виконання умов Угоди про асоціацію (Що вже зроблено на державному рівні? Як необхідно розуміти і сприймати адаптацію нашого законодавства до європейського? Як прогнозувати перспективу, оцінювати можливі ризики і запобігати їм?);

 ·Можливості, що вже зараз існують у рамках співпраці України з країнами ЄС і Радою Європи (Як законодавство України щодо освіти адаптувати до європейського? Як отримати фінансування з бюджету ЄС для реалізації проектів розвитку місцевих громад? Які переваги безвізового режиму і яка з цього користь простим людям? Чи може пересічний громадянин України скористатися європейськими правозахисними органами?);

·Якими проблемами живуть мешканці європейських країн? (Як будувалася об’єднана Європа, який шлях пройшла, чого позбулася і що придбала? Які економічні проблеми стоять на порядку денному сьогодні? Як соціальні процеси впливають на трансформацію Європи? Які етнічні, релігійні проблеми вирішують європейські країни зараз?);

 · Чи поділяємо ми європейські цінності, чи європейська ми нація? (Що пов’язує наш регіон з Європою? Чи близькі нам історія, культура, ментальність європейців? Наскільки історія відповідного регіону України пов’язана з історією Європи? Як почувалися в Європі ті, хто там побував, які враження отримав, коли потрапив до розвиненої європейської країни вперше?);

·Хто і як має будувати європейську Україну? (Що треба зробити нам, аби досягти рівня життя, наближеного до європейських стандартів? Як підвищувати свою політичну культуру та соціальну відповідальність за прикладом громадян Європи? Як долати корупцію, яку молодь виховувати, скільки і як працювати?);

·Що ми можемо додати до ЄС? (Що отримає ЄС у разі набуття Україною членства, а що, можливо, втратить? Яку цінність для європейських країн становить економіка України? Які культурні, туристичні принади маєУкраїна в очах європейців?).

         Публічні бібліотеки з їх диференціацією щодо обслуговування користувачів, інформаційними можливостями розробляють та впроваджують конкретні проекти, проводять різноманітні заходи, розвивають творче партнерство з громадськими організаціями, ЗМІ тощо.

 Безумовно, без оновлення документних та інформаційних ресурсів, активного впровадження нових інформаційних технологій, зміцнення матеріально-технічної бази книгозбірень утілення багатьох інновацій ускладнено, але бібліотечні фахівці роблять впевнені кроки для успішної участі в процесах євроінтеграції країни. Крім того, українські бібліотечні фахівці, використовуючи досвід «євросусідів», значно швидше впроваджують у свою діяльність інформаційні технології. 

Щорічно, з 2003 р., у третю суботу травня в усіх регіонах України святкують День Європи, що сприяє покращенню іміджу нашої держави в Європі, зближенню та поширенню культурно-гуманітарних відносин з країнами ЄС. Бібліотеки долучаються до заходів, що проводяться місцевою владою і проходять не тільки в стінах або біля будівель книгозбірень, а й за їх межами — у скверах, парках тощо, за участі різноманітних партнерів: представників місцевої влади, громадськості, членів євроклубів, дитячих і молодіжних організацій.

         Заходи до святкування Дня Європи можна здійснювати протягом тижня з найбільшою кількістю заходів саме у День Європи. Протягом тижня можна оформлювати книжково-ілюстративні виставки, проводити інтерактивні подорож іЄвропою, оголосити різноманітні конкурси, вікторини, майстер-класи з виготовлення європейської символіки тощо. Різноманітність заходів буде залежати від креативності бібліотекарів. До організації святкування бажано залучати представників органів місцевої влади і самоврядування й партнерів, наприклад, громадські організації про європейського спрямування та євроклуби, школи й ліцеї. Участь громадськості та молоді надасть заходам більш привабливий та цікавий формат. Особливої уваги потребує планування заходів безпосередньо на День Європи. Можна запропонувати створити європейський майданчик, європейський квартал, європейську галявину тощо біля бібліотеки. Бажано, щоб всі заходи проходили біля бібліотеки, а не тільки в її приміщенні, що дозволить більшій кількості мешканців місцевої громади долучитись до святкування. Заходи необхідно планувати для різних категорій як вікових, так і професійних у поєднанні з різними формами: пізнавальними, візуальними, музичними, художніми, танцювальними тощо. Це надасть можливість більше зацікавити аудиторію. Можна запропонувати різноманітні вікторини, квести, флешмоби тощо.

Заходи, що плануються на День Європи, повинні мати, в першу чергу, пізнавальний характер, щоб ознайомити відвідувачів з інституціями ЄС, країнами ЄС, євроінтеграційним вибором України. Цілком прийнятними будуть і заходи з дискусійним компонентом, щоб обговорити які проблеми має ЄС, які процеси здійснюються Україною щодо зближення з ЄС, проблеми безвізу, відтоку робочої сили з України тощо. Для дітей та молоді необхідно включати до заходів освітній компонент, змагальні та ігрові форми, розважальні елементи, що більше зацікавлять молодіжну аудиторію. Наприклад, співпрацюючи з дитячими садочками та школами, можна запропонувати різні заходи про окремі країни ЄС, їх традиції, культурне та кулінарне різноманіття тощо. Готуючи акі заходи, діти більше дізнаватимуться про ці країни, це також спонукатиме і до читання та цікавинок з цих країн. Для дітей цікавими будуть у День Європи конкурс малюнків на асфальті, на плакатах, створення євродерева, єврободіарт тощо.

Деякі форми і назви масових заходів: Travel-гра «Бібліотур в Європу», дискусійна п’ятихвилинка «Що нам зробити, щоб стати повноправним членом ЄС?», європейська світлиця "Yesfor ЄС", літературний уік-енд "Євроінтеграція на крилах поезії", бліц-вікторина "Галопом по Європах", години інформування «Україна – ЄС: спільне майбутнє», «Що я знаю про Європейський Союз»; експрес-опитування «Україна – Європейський Союз», ділове коло «Почувайся європейцем не тільки географічно», інформаційні репортажі: «Європейські орієнтири України», «Євроінтеграційні прагнення України», «Курс на євроінтеграцію»; експрес-огляди «В єдиній європейській державі», «Основні віхи в історії Європейської інтеграції», «Сучасна модель відносин між Україною та ЄС»; інформаційні години «Усі ми – невід’ємна частина Європи», «Європейська інтеграція: український аспект», урок-подорож «Відкриваємо Європу»;

тематичні полиці "Культурна дипломатія в процесі євроінтеграції", "Ессен (Німеччина) – зелена столиця Європи", "Пафос (Кіпр) і Орхус (Данія) – культурні столиці Європи", "Варна (Болгарія) – молодіжна столиця Європи";

види виставок: · виставка-подорож (наприклад: «Подорожуємо країнами ЄС»); · виставка-вікторина (наприклад: «Відкрий для себе Німеччину»); · фотовиставка (наприклад: «Столиці країн ЄС»); · виставка-реклама (наприклад: «Нові видання про євроінтеграцію України»);

викладка літератури «Україна – це країна європейських цінностей», книжкові виставки з циклу «Знайомтесь: література Європи».

Інформування користувачів бібліотек з питань європейської інтеграції України має здійснюватися систематично та відповідати потребам і відбуватися на демократичних засадах.

Матеріал підготувала:                       методист ЦРБ

                                                             Лілія Шуйська