Чорнобильський полин

    Ми сприймаємо Чорнобиль в примарному світлі Полин -Звізди, ми бачимо його крізь призму деформованого вибуху реактора -це зона національної трагедії.  26.04.2017 року в районній бібліотеці відбулася  виставка - застереження "Світе! Чорнобиль - то крик мого краю. Світе! Чорнобиль рана й твоя...", де користувачі бібліотеки мали змогу ознайомитися з підбіркою літератури по чорнобильській тематиці.

Краєзнавча подорож «Стежками родини Терещенків»

     В рамках проекту «Історія Андрушівки через культуру» 26 квітня була проведена краєзнавча подорож «Стежками родини Терещенків» до смт. Червоне для учнів 7-В класу Андрушівської гімназії. 
     Цікаву та змістовну розповідь повідала нам місцева жителька, колишня працівниця заводу Андрійчук Тетяна Григорівна. Ми мали можливість відвідати музей цукрового заводу та прогулятися старовинним парком і насолодитися вишуканою архітектурною пам'яткою в готичному стилі середини ХІХ ст. родини Терещенків.

     

З духовним піднесенням, як діти так і дорослі ми повернулися додому.

Художнику-земляку, Заслуженому художнику України Юрію Камишному - 55.

    Відомий український художник, мандрівник, філософ Юрій Камишний навчився бачити світ не лише очима. Він пише на полотні переживаннями душі та порухами серця. В його картинах - запах, звук, історія та почуття переплітаються в живописній поемі.                               

      Юрій Камишний, хоча й виріс у місті, надзвичайно закоханий у самобутню красу українського села. Долає він іноді десятки кілометрів, аби віднайти й зобразити в етюді стару забуту хатинку чи криницю. І кожна з них не схожа на іншу, в кожній з них - своя історія, своя доля. Українська хата, що нині практично зникає з лиця Землі, - пам'ятка історії, символ сім'ї, материнства, Батьківщини. Тому й прагне художник закарбувати в Живописі, зберегти для нащадків те, що належить усім, все, що дала нам культура.

     За таку роботу удостоєний Ю. Камишний звання - Заслужений художник України, він є членом Національної спілки художників України, лауреат премії Лесі Українки. Цими днями він удостоєний літературно-мистецької премії І. С. Нечуя-Левицького.

     Саме творчості Ю. Камишного і присвячений слайд-вернісаж "Сільські мотиви у творчості Юрія Камишного", який влаштували працівники Андрушівської районної бібліотеки для учнів класу образотворчого мистецтва місцевої школи мистецтв з нагоди 55-річного ювілею художника-земляка, Заслуженого художника України. 

                                      

 

Краєзнавча година «Визначними місцями Андрушівщини».

  Кожна країна - це своя багата історія та культура. Кожна епоха залишає нам у спадщину якусь пам'ятку, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію, про певну визначну постать, що так чи інакше вплинула на становлення й розвиток країни. Світ несказанно багатий на культурні пам'ятники та різні історичні визначні пам'ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас.

         Саме тому, з нагоди Міжнародного дня пам’ятників та історичних місць, Дня пам’яток історії та культури, працівниками Андрушівської центральної районної бібліотеки для учнів місцевої гімназії,з метою популяризації та збереження культурної спадщини було проведено краєзнавчу годину «Визначними місцями Андрушівщини». 

   

         Сьогодні родзинками для туристів є такі пам'ятки архітектури, як: палац родини Терещенків другої половини 19 ст. у стилі французького неоренесансу (м. Андрушівка), палац Рильських (с. Бровки Перші), колишній палац родини Раціборовських (с. Волиця), костьол Святої Клари та водяний млин (с. Городківка), костьол Антонія Падуанського (с. Стара Котельня), палац і садиба Федора Терещенка, панська садиба і дерев’яний палац (с. Яроповичі)...

   Писанка – одна із стародавніх форм українського народного              розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із              давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного              пробудження природи, зародження життя, продовження роду.

                З писанкою, як символом українського народу працівники                   Андрушівської районної бібліотеки ознайомили всіх                              запрошених на годину духовності «Писанка – священний оберіг            українців» 14 квітня, напередодні Великодня.

                Також під час заходу проведено бібліографічний огляд                        літератури, де було представлено книги про традиції та обряди              українського народу.

Краєзнавча година «Скарби родини Терещенків»

     

     У  рамках започаткованого проекту «Історія Андрушівки через культуру», основною метою якого є: ознайомлювати молодь з історичними минулим та сьогоденням нашого краю, його звичаями та традиціями, 13 квітня працівниками Андрушівської центральної районної бібліотеки для старшокласників місцевої гімназії було проведено краєзнавчу годину «Скарби родини Терещенків».

     Під час зустрічі діти дізналися про визначний слід в історії Житомирщини, що залишила по собі родина цукрозаводчиків, підприємців та видатних благодійників Терещенків.

                     

     Родина, яка уславилася багатьма благодійними справами, на які вони витратили близько 5 млн. крб, підтверджуючи тим самим девіз їхнього дворянського герба – «Прагнули до громадянських справ».

Краєзнавча година "Академік Анатолій Підгорний" (до 85-річчя від дня народження Анатолія Миколайовича Підгорного)

    У житті цього вченого було все: успіхи і невдачі, радощі й розчарування, окриленість перемогою і гіркота нерозуміння — як, зрештою, і в кожної людини, тим більше науковця. Але далеко не кожному вдається зробити своє життя явищем, яке на певному етапі визначає розвиток цілого науково-технічного напряму. Саме така доля випала нашому земляку, який народився 5 квітня 1932 року на Житомирщині, в районному центрі Андрушівці, в сім'ї інженера цукрового заводу, академіку НАН України Анатолію Миколайовичу Підгорному — відомому вченому в галузі енергетичного машинобудування та водневої енергетики, засновнику Інженерної академії України та Інституту проблем машинобудування НАН України, директором якого він працював до останніх своїх днів. 
     Життя вченого обірвалося надто рано. Цього року А.М. Підгорному виповнилося б 85.