Урок мужності «Нема любові понад ту, Що окропила кров'ю Крути»

   

     У пам’яті кількох народів зберігається історія про 300 героїв, що загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів –  300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців – 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.

     У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни. 

... Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

30 років клубу любителів поезії «Берізка»

«Завжди в неспокої, у пошуку, в натхненні»

                                            (30 років клубу любителів поезії «Берізка»)

     А розпочалася історія нашого любительського 

об’єднання з далекого 1986 року, коли директор бібліотеки Віталій Володимирович Ракович вирішив створити спілку, об’єднання людей, що люблять поезію, самі пишуть, створити клуб для зустрічей, щоб він був не формальним читанням, а з обговореннями, диспутами.

     14 листопада 1986 року відбулося перше засідання поетичного клубу, присвячене Сергію Єсєніну, першими ведучими якого були Кравчук Світлана Леонідівна та Михайловський Святослав Анатолійович.

     Скільки ж прекрасних проведених літературних вечорів було проведено за 30 років? На вогник нашого клубу щоразу збираються любителі поезії, різні за віком і фахом люди, які пишуть, або починають писати вірші – Леоніда Дюсембаєва, Людмила Зарудяна, Василь Кумечко, Валентина Дорогова, Галина Кирилюк. Алла Пантелійчук, Любов Гринішина, Юрій Шлапак та багато інших наших місцевих поетів і поетес.

     Навіть і через 30 років звучить поезія – чарівна скрипка у чудовому оркестрі літератури

Шелести, берізко, нашими віршами.

Проростай, натхнення, коренем міцним.

Шепотіть, листочки, римою – словами,

Розпускай сережки ніжно навесні.

Хай на кожній гілці проростуть таланти,

Бо краса нарешті все ж врятує світ.

Буде ця берізка стрімко підростати,

Кожна стрічка ваша – це її незримий цвіт.

                                                                        

                                                         

 

         

          

                                                           

Година пам’яті «Голокост – трагедія ХХ століття»

                                Життя людей – скарб, найвища цінність, втрата яких – трагедія

          27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який був заснований у 2005 році спеціальною резолюцією ООН. Саме в цей день у 1945 році війська Першого Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Освенцим (Аушвіц-Біркенау).

       З метою увічнення пам’яті про одну з найстрашніших сторінок в історії людства, 26 січня бібліотекарями Андрушівської центральної районної бібліотеки для учнів 8 та 9 класів місцевої ЗОШ №1 

була проведена година пам’яті «Голокост – трагедія ХХ століття»,

                                        

                                           

завдяки книжковій виставці «Голокост – злочин проти людства» присутні перегорнути сторінки книг з історії трагедії.  

     Мультимедійна презентація фотосвітлин «HOLOCAUST» перенесла у місця вічного спокою безневинно «убитих кулею» євреїв: жінок, чоловіків, дітей, матерів, сестер... в нашому Андрушівському районі

     Там, де колись їх вбили – там парки, будинки, дороги …

     Там, де колись їх вбили – безіменний камінь, не храм…

                 


                      

      Розповідаючи про страшні лихоліття масових злодіянь нацистів проти «антираси» – єврейської нації, ми акцентували увагу майбутнього покоління не лише на страхіттях Голокосту, а й   виносили уроки – уроки життя в тоталітарній системі, щоб не повторити їх у майбутньому . 

                                       
     

22 січня — День Соборності України

            «Це така дата, що її виучувати будуть напам’ять українські діти                       грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, 

                    як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі»

                                                             (Лонгин Цегельський, держсекретар ЗУНР, 1919 р.)

        Щороку, 22 січня в день проголошення Акта возз’єднання Української Народної Республіки із Західноукраїнською Народною республікою відзначається День Соборності України. Його було виголошено 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. І хоч подальші події показали, що акт возз'єднання, злуки двох частин України був скоріше символічним знаком прагнення українців до єдності, та значення його важко переоцінити й нині.