Урок пам’яті «Партизанськими стежками Андрушівщини»

                                                                         Де калина, протікає струмок

                                                                        Обеліском росте кучерявий дубок

                                                                        Цей дубок край села прославляє в віках

                                                                        Патризанські діла, героїчний їх шлях.

     Але не лише віковічні дерева повинні пам’ятати трагічне і героїчне минуле нашої Батьківщини. Це наш святий обовязок, прийдешніх поколінь –пам’ятати, шанувати і передавати молодшим за нас. Саме це є основним завданням таких масових заходів, який пройшов в районній бібліотеці 22 вересня, в День партизанської слави. Урок пам’яті, як зазвичай, був побудований на розповідях ведучої про діяльність народних месників в тилу ворога на території нашого району. Та, беззаперечно, найцікавіше учням було слухати свідка тих подій.

Воронюк Юлія Олексіївна, хоча й була під час війни ще дитиною, але вже виконувала в партизанському загоні обов’язки зв’язківця та, говорячи сучасною мовою, – кур’єра. І це не дивно, адже в малої дівчини тато був на фронті, а мама, бабуся і дідусь – партизанами. Згадуючи минуле, Юлія Олексіївна помітно хвилювалась, сльози часто змушували зупинятись і учні перейнялися цим хвилюванням – в залі панувала глибока тиша.

     Я вірю, що в цих молодих душах і серцях живе повне розуміння того, що війна – це найбільше зло.

     До речі, хочу похвалитись: під час цього заходу в нас відбувся своєрідний дебют. Крім музичних номерів працівників районного будинку культури 

(що, звичайно, дуже прикрасили урок), ми вперше застосували нещодавно придбаний відеопроектор. Сумніву нема – це класно!

     З однієї сторони, нас надзвичайно захопив сам процес підготовки презентації, а з іншої – без сумніву, краще сприйняття інформації аудиторією.

     Хто ще сумнівається – закликаю: не бійтеся нового! Це здорово!