Визволення України: тріумф і трагедія

(до 80-ї річниці вигнання з України нацистських окупантів)

 

28 жовтня 2024 року відзначають 80-ту річницю вигнання нацистських окупантів з України.

Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні. Урочистості приурочено до річниці повного витіснення угорських та німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України — Закарпаття, яке відбулося 28 жовтня 1944 року в результаті здійснення радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської наступальної операції. Цього дня вшановують пам’ять всіх українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів з нашої країни.

Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942 - лютий 1943), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь СРСР. Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 р. Масове ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня - 23 серпня 1943 р.). 23 серпня війська Степового фронту звільнили Харків. Розвиваючи успіх, радянські війська у вересні 1943 р. вийшли до Дніпра. У вересні-жовтні 1943 р. розгорнулася героїчна битва за Дніпро, на якому німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони ("Східний вал"). Кульмінацією битви за Дніпро було визволення Києва від окупантів. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав будь-якою ціною звільнити Київ до "Великого Жовтня". Ціною величезних людських втрат радянські війська звільнили місто 6 листопада 1943 р. За визволення столиці України понад 1000 солдат і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

У 1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України:

- Житомирсько-Бердичівська операція (грудень 1943 - січень 1944 рр.);

- Корсунь-Шевченківська операція (січень-лютий 1944 рр.);

- РівненськоЛуцька операція (січень-лютий 1944 рр.);

 - Криворізька операція (січень-лютий 1944 рр.);

- Наступ на півдні. Визволення Одеси, Миколаєва (березень-квітень 1944 рр.);

 - Визволення Криму (квітень-травень 1944 рр.);

- Львівсько-Сандомирська операція (липень-серпень 1944 рр.). 27 липня 1944р. звільнено Львів;

- Східно-Карпатська операція (вересень-жовтень 1944 рр.);

- Наступ радянських військ (1943-1944 рр.).

28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на околиці міста Чоп на Закарпатті, але боротьба на цій ділянці розтягнулася аж до 25 листопада – лише тоді нацистські окупанти були вигнані з України остаточно.

Вигнання нацистів із України тривало близько 700 днів. Втім, подіями жовтня-листопада 1944 року війна не скінчилася – українці воювали в Європі до 8 травня 1945 року та в Азії до 2 вересня.

8 травня 1945 р. німецько-радянська війна завершилася капітуляцією Німеччини.  2 вересня 1945 p. капітуляцією Японії завершилася Друга світова війна.

У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні радянські війська та червоні партизани (разом понад 3 млн солдат-українців), національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тис. вояків) та бійці на усіх інших фронтах світу, місцеве населення, працівники тилу, що наближали спільну перемогу над Гітлером.

Українці в роки Другої світової війни билися проти гітлерівської Німеччини і її союзників у складі Радянської армії, антинацистського руху Опору (на території України і окупованих країн Європи), у складі американської, канадської армій, австралійських частин. У збройній боротьбі проти ворога брало участь понад 6 млн. українців. Кожен третій із них загинув на фронті, кожен другий із тих, що залишилися в живих, став інвалідом.

 Серед військового керівництва СРСР було немало українців. Найбільш відомі із них - А.Єременко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, І.Черняховський, П.Рибалко, К.Москаленко та інші.

З 15 фронтів, які діяли в період німецько-радянської війни, більше половини очолювалися маршалами і генералами - українцями за походженням. Великий внесок у перемогу зробили працівники тилу, вчені, медики, діячі літератури і мистецтва. Людські втрати України у війні склали понад 10 млн. військових і цивільних осіб. Матеріальні втрати України досягли 1,5 трильйонів крб. Було зруйновано: 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 18 тис, медичних закладів, 33 тис. закладів освіти...

Зазнавши в роки Другої світової війни величезних людських і матеріальних втрат, Україна зробила неоціненний внесок у перемогу над фашистською Німеччиною і її союзниками.

День 28 жовтня нам нагадує про одну з найбільш трагічних сторінок нашої історії – нацистську окупацію, яка кривавими смерчами пронеслася нашою країною; нагадує про неоціненний вклад українського народу в боротьбі з нацизмом, про героїчні подвиги та мужність, про мільйони життів та скалічених доль, і про біль, який залишиться в серці кожного українця назавжди.

 

Боротьба за незалежність України продовжується і сьогодні. Наші воїни виборюють свободу та захищають українські кордони від російського ворога. Українці протистоять підступному і сильному ворогу, який нехтує законами і звичаями війни, загальноприйнятими людськими нормами і принципами.

Завдяки відданим Україні та її народу Захисникам, українська земля завжди буде сильною та незалежною!

 

 

Матеріал підготувала:                             методист міської бібліотеки

                                                                  Лілія ШУЙСЬКА

 

День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь: 10 років окупації

(методичні рекомендації щодо відзначення в бібліотеках 10-ї річниці з часу протиправного захоплення Криму російською федерацією)

 

26 лютого в Україні відзначають День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Саме в цей день у 2014 році в Сімферополі відбувся масовий мітинг. Він був організований Меджлісом кримськотатарського народу. Кримські татари, українці, представники інших національностей відважно вийшли під будівлю Кримського парламенту на підтримку територіальної цілісності України, на захист своєї свободи та демократії. Ця подія стала символом опору окупації, що триває вже десять років.

Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту рф, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків зс рф) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування рф і захопили будівлі.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців зс рф проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи зс рф розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами росії.                        

Війна росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони рф, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам рф, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими росією, та спроба його анексії, що триває вже 10 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.

Загарбники переслідують корінний народ півострова. Кримські татари не визнали окупації та інші порушення прав людини й норм демократії, за якими живе весь цивілізований світ.

Хвиля за хвилею проходять репресії, обшуки і незаконні затримання. Країна-агресор цинічно нехтує основоположними правами і свободами людини та міжнародним правом. Саме Крим став базою для окупантів під час вторгнення на материкому частину України.
Пліч-о-пліч з українцями кримські татари в складі ЗСУ боронять незалежність нашої держави та звільняють українську територію.

До Дня спротиву окупації АРК та м. Севастополя в бібліотеках  рекомендовано проводити заходи:

-         експрес-мандрівка  «Нескорений Крим»;

-         дискусія «День спротиву окупації АРК. Міфи пропаганди про Крим.»;

-         години спілкування «Крим - це Україна!», «День спротиву окупації АРК.», «Крим – територія України»;

-         міні-викладка літератури про життя, побут та анексію кримських татар «О гори Криму сторожові, за вами тужать не лише живі…»;

-         обговорення книги Тараса Березовецького: «Анексія: Острів Крим»;

-         перегляд фільму «Додому» (2019) – історія кримських татар, які переживають злочинні дії рф проти їхнього народу;

-         тематична бесіда «Крим – це Україна»;

-         урок державності «Окупація Криму. Рух Опору.»;

-         перегляд документальних хронік «Крим…Як це було»;

-         конкурс патріотичного малюнка «Україна єдина!»;

-         тематичні відеопрезентації на сторінках бібліотек у соціальних мережах;

-         виставка - інсталяція «Рік Незламності України»;

-          патріотичне декламування «Незламна Україна»;

-         тематична виховна година «Крим – це Україна»»;

-         фотовиставка «Нескорений Крим»;

-         урок історичної пам’яті «День початку кримського спротиву»;

-         перегляд кінофільму «Голос Криму. Наріман Джелял»;

-         перегляд документального фільму "Крим. Нескорений";

-         інформаційні хвилини «Крим. Хронологія Окупації» та «Що ми знаємо про анексію Криму».

 

Крим – частина України і вона буде звільнена від окупанта.

Ми – єдина країна! Незважаючи на усі негаразди ми усі прагнемо одного – миру, спокою, чистого неба над головою. Кримом усе почалося, Кримом має й закінчитися! 

 

Матеріал підготувала:        методист міської бібліотеки Лілія ШУЙСЬКА