У ці дні, коли по всій Україні відбуваються численні заходи – реквієми ,  районна бібліотека разом з учнями 8-9 класів Андрушівської ЗОШ №1 провели  День пам'яті  «Схилімо голови в скорботі».  Відчінімо свої душі й серця для пам’яті про ті страшні роки,зробімо все для того, щоб ніколи, за будь – яких обставин подібна трагедія більше не спіткала Україну. У запізнілій жалобі схилімо голови в каятті перед світлою пам’яттю тих, хто загинув. Вони згасли, як зорі….

 

 

     На літературному небосхилі України уже багато років яскраво сяє зоря Івана Нечуя-Левицького, одного з невтомних подвижників українського слова. Саме до дня народження велета духу у стінах місцевої гімназії працівниками Андрушівської районної бібліотеки була проведена літературна година «Палітра прози Івана Нечуя-Левицького».      

     Присутні доторкнулися до творчого доробку письменника-реаліста, який за півстоліття творчої діяльності написав понад 50 високохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей. А його неперевершені повісті  «Кайдашева сім'я» й «Микола Джеря» й нині залишаються серед найкращих творінь української літератури.

Вшановуючи одну з найтрагічніших та доленосних подій, що змінила історію нашої держави – Революцію гідності, в Андрушівській районній бібліотеці для молоді було представлено відео-перегляд « Нам дух не зламати, свободу не вбити».

Аби пам'ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди лишилися в серцях українців для присутніх була організована виставка-інсталяція «Майдан – революція Гідності і Свободи». Запропоновані книги – це не лише історії та біографії людей, що загинули під час зимового протистояння у Києві, а й німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.

 

Рідна мова моя, поетична й пісенна!

14 листопада відбулося чергове засідання поетичного клубу «Берізка» присвячене українській мові. Місцеві поети своєю поезією возвеличували і вшановували рідну, співучу, материнську мову. Їх приклад продовжували молоді початківці, учні місцевих шкіл, які тільки роблять перші кроки в поезії. Що може бути дорожче для людини як рідне слово?  Рік української мови, який проголошено в цьому році,  хай засіє зерна любові до рідної мови, адже  подальша доля її залежить тільки від нас. Від того як буде рідне слово  бриніти  в нашій душі, як воно буде жити в ній. Тож вболівайте за рідну мову, вірте в її чарівну силу, адже вона того варта, бо це мова нашої країни!