Це варто прочитати

             Представляємо Вашій увазі нові книги, 

якими поповнився  бібліотечний фонд 

Андрушівської районної бібліотеки для дорослих

        Яневський, Д. Б.   Проект «Україна». Відомі історії нашої держави / Д. Б. Яневський; [худож.-оформлювач О. Д. Кононученко]. – Харків : Фоліо, 2016. – 287 с.                                                                                                                                                                        У новій книжці телеведучого, журналіста Hromadske.TV, доктора історичних наук Данила Яневського розповідається про те, що відбулося на землі, яка зараз називається Україною, починаючи з середини Х ст. до об'єднання 1386 року Королівства Польського та Великого князівства Литовського (до складу якого входила сучасна Правобережна Україна), а потім – до  ліквідації полкової системи Гетьманщини та утворення 1781 року Київського намісництва, яке охоплювало всю територію сучасної України від Дніпра до Збруча. У книжці автор висловлює свій власний погляд на історію України і підкреслює, що історія Русі/України –  це складова історії країн Центральної та Східної Європи.

     Пиріг, Р. Я.   Михайло Грушевський : біографічний нарис. – Р. Я. Пиріг, В. В. Тельвак. – Київ : Либідь, 2016. – 576 с. : іл.           

       На великому історіографічному і джерельному матеріалі подано біографічний портрет видатного українського інтелектуала, громадсько-політичного і державного діяча Михайла Грушевського. Висвітлено величезну наукову, видавничу й організаторську роботу вченого, його різнопланову громадську та політичну працю, вперте обстоювання своїх світоглядних позицій, вимушене балансування між історією і політикою. Життєпис Великого Українця відтворено в контексті тогочасного суспільства на тлі бурхливих подій українського минулого кінця ХІХ – першої третини 

ХХ століття.

       Авдєєнко, В.   Київський патерик. 17 непростих питань української історії / В. Авдєєнко; [пер. з рос. О. А. Концевич; худож.-оформлювач І. М. Алєксєєва]. – Харків : Орбіта, 2016. – 219 с.

        Ким насправді були літописні поляни? Хто автор «Слова о полку Ігоревім»? Куди поділися хозари і звідки взялися козаки? Чи можна було уникнути татаро-монгольського ярма?  Чи мала шанси Україна стати державою за Богдана Хмельницького і Михайла Грушевського? 

          Гуменюк, Б.   Блокпост /Б. Гуменюк. – ВЦ "Академія", 2016. – 336 с.

        «У віршах, новелах і публіцистичних одкровеннях цієї книжки — пережита автором правда Майдану і війни. Так бачили, відчували і думали мільйони, а тільки він знайшов такі слова» (З анотації до книги)

Спершу були пости у «Фейсбуці» про події і людей на Майдані. Про світоглядно заряджених борців і затятих відчайдухів, завдяки яким Майдан вистояв. Про країну, її героїв, зрадників і ворогів. Про цинізм і жалюгідність політиків. Про дні і ночі у вогні й диму на межі життя і смерті. Про побратимів і розпачливі втрати, з яких почалася Небесна сотня. Про жагу помсти, навіть розправи над тими, хто вимучив люд і все це спричинив. Про трагічне переживання кримської наруги і лють на безпорадність влади. Безкомпромісність бійця, буйний патріотизм та інстинкт вовка нагнітали надривисті думки і категоричність слів. У тих закривавлених текстах — нерв Майдану, все, чим він жив і чим ми жили тоді. У них — розгарячені сподівання на нову країну.                                                                                                                                                                                                                                                                        

     Камиш, М.   Прогулянка в 3ону (Оформляндія). – М. Камиш. – Київ : Нора-Друк, 2016. – 128 с.  

           «Прогулянка в Зону (Оформляндія)» – емоційний вимір Чорнобильщини, занурення у світ нелегальних туристів-«сталкерів».

     В цій книзі ви не знайдете стандартних описів Зони, нудних історичних викладок і роздумів над істинними причинами Чорнобильської аварії. Тут – погляд з середини на явище нелегального туризму у Зону відчуження, яка є унікальною територією українського Полісся впродовж майже 30-ти років. Тут – смарагдові болота, міліцейські засідки і збиті до кривавих мозолів ноги. Тут загрозливі зливи нічної Прип’яті та світанкові чари Полісся.

     Положій, Є.   Іловайськ : розповіді про справжніх людей. – Є. Положій. – Харків : Фоліо, 2016. – 378 с.      

     «Іловайськ» – книга про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії  в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, як відомо, серед крові. Вогню та заліза люди залишаються людьми.

       «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ – ХХІ ст. / В. Брехуненко, В. Ковальчук, М. Ковальчук, В. Корнієнко. – Київ, 2016. 248 с.

     

     У книзі у науково-популярному форматі розглядаються численні російсько-українські війни включно з Вітчизняною війною українців за незалежність, яка розпочалася зі вторгнення російських окупантів в Україну в лютому 2014 р. Простежено, що коріння цих війн сягають ХІІ ст. Показано, що саме війни як втілення постійних агресивних планів Московії / Росії заволодіти українськими землями визначали головну вісь російсько-українських стосунків. Описано мотиви, визрівання та хронологію війн, перебіг військових дій, наслідки війни та їхній вплив на українську перспективу. Вітчизняна війна, яку Україні доводиться вести з 2015 р.. розглядається на тлі перегуків між путінською агресією та московськими стратегіями війн проти України ХV-ХХст.

     Трофимович, В.   Любов на лінії вогню / В. Трофимович; [худож.-оформлювач В. М. Карасик]. – Харків : Фоліо, 2016. – 153 с.

      Він і Вона. Їхнім стосункам не завадить ніщо і ніколи, бо це закон Всесвіту – життя має продовжуватися за будь-яких умов. У збірці замальовок Васіліси Трофимович, чарівної дівчини зі сталевим характером бійця, сплелися разом реальні події, документальні факти і справжні почуття. Почуття на лінії вогню, які увібрали і високу любов, і зраду,і розпач, і тугу за загиблим щастям.

        Палій, О.   25 перемог України. – Вид. 3-тє / О. Палій. – Київ : К. І. С., 2016. – 120 с.

      Книга популярно викладає історичні події, пов’язані з Україною, що справили найбільший вплив на світову, європейську та українську історію.

      Забужко, О.   «І знов я влізаю в танк»… Вибрані тексти 2012-2016 : статті, есе, інтерв’ю, спогади / О. Забужко. – Київ : КОМОРА, 2016. – 416 с.

     Це книга для тих, хто не уникає чесних відповідей на нагальні питання і переймається викликами, які ставить перед українцями сьогодення. Тут ідеться про химери «поневоленого розуму» та про нові маски й форми, яких набуває в епоху мас-медіа давня війна, про пошук героїв, про знакові постаті й тексти, а, зрештою, про те, як гідність і спротив нав’язаним правилам гри дають нову надію європейській цивілізації. Це ексклюзивний репортаж із гарячих точок інформаційного фронту, де триває боротьба з забуттям і байдужістю, які мало не коштували нам держави.

До 120-річчя від дня народження українського поета Євгена Маланюка

Літературний портрет «Дорогами втрат і сподівань»

Український письменник, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик, сотник Армії УНР, «Імператор залізних строф» Євген Филимонович Маланюк належить до покоління, народженого на порубіжжі XIX та XX століть, долю якого вирішили події революційних перетворень початку XX століття. Залишивши окопи першої світової війни поручник російської армії. Є.Маланюк майже з перших днів народження Української Народної Республіки віддає себе служінню Україні. Йому довелося пройти з українським військом три довгих роки боротьби за українську незалежність. Причому бути з військом і тоді, коли армії УНР налічували 150 тис. вояків, а також коли вони з тріумфом переможців крокували площею перед святою Софією, і тоді, коли у війську залишалося п'ять тисяч воїнів і розтерзані українські армії відходили до збручанського кордону. Є.Маланюка ніколи не зраджувало почуття обов'язку перед Україною мобілізованого добою українського старшини: ні на шляхах фронтів, ні в таборах інтернованих вояків УНР у Польщі, ні у півстолітніх митарствах чужими світами у Польщі, Чехії, Німеччині, США. Наприкінці листопада 1920 року Євген Маланюк назавжди залишив Батьківщину. У польських таборах інтернованих вояків УНР, коли прийшла свідомість, що швидкого повернення на батьківщину не буде, прийшла свідомість продовжити служіння Вітчизні своїм словом.

                                                                           

Урок мужності «Нема любові понад ту, Що окропила кров'ю Крути»

   

     У пам’яті кількох народів зберігається історія про 300 героїв, що загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів –  300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців – 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.

     У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни. 

... Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

30 років клубу любителів поезії «Берізка»

«Завжди в неспокої, у пошуку, в натхненні»

                                            (30 років клубу любителів поезії «Берізка»)

     А розпочалася історія нашого любительського 

об’єднання з далекого 1986 року, коли директор бібліотеки Віталій Володимирович Ракович вирішив створити спілку, об’єднання людей, що люблять поезію, самі пишуть, створити клуб для зустрічей, щоб він був не формальним читанням, а з обговореннями, диспутами.

     14 листопада 1986 року відбулося перше засідання поетичного клубу, присвячене Сергію Єсєніну, першими ведучими якого були Кравчук Світлана Леонідівна та Михайловський Святослав Анатолійович.

     Скільки ж прекрасних проведених літературних вечорів було проведено за 30 років? На вогник нашого клубу щоразу збираються любителі поезії, різні за віком і фахом люди, які пишуть, або починають писати вірші – Леоніда Дюсембаєва, Людмила Зарудяна, Василь Кумечко, Валентина Дорогова, Галина Кирилюк. Алла Пантелійчук, Любов Гринішина, Юрій Шлапак та багато інших наших місцевих поетів і поетес.

     Навіть і через 30 років звучить поезія – чарівна скрипка у чудовому оркестрі літератури

Шелести, берізко, нашими віршами.

Проростай, натхнення, коренем міцним.

Шепотіть, листочки, римою – словами,

Розпускай сережки ніжно навесні.

Хай на кожній гілці проростуть таланти,

Бо краса нарешті все ж врятує світ.

Буде ця берізка стрімко підростати,

Кожна стрічка ваша – це її незримий цвіт.

                                                                        

                                                         

 

         

          

                                                           

Година пам’яті «Голокост – трагедія ХХ століття»

                                Життя людей – скарб, найвища цінність, втрата яких – трагедія

          27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який був заснований у 2005 році спеціальною резолюцією ООН. Саме в цей день у 1945 році війська Першого Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Освенцим (Аушвіц-Біркенау).

       З метою увічнення пам’яті про одну з найстрашніших сторінок в історії людства, 26 січня бібліотекарями Андрушівської центральної районної бібліотеки для учнів 8 та 9 класів місцевої ЗОШ №1 

була проведена година пам’яті «Голокост – трагедія ХХ століття»,

                                        

                                           

завдяки книжковій виставці «Голокост – злочин проти людства» присутні перегорнути сторінки книг з історії трагедії.  

     Мультимедійна презентація фотосвітлин «HOLOCAUST» перенесла у місця вічного спокою безневинно «убитих кулею» євреїв: жінок, чоловіків, дітей, матерів, сестер... в нашому Андрушівському районі

     Там, де колись їх вбили – там парки, будинки, дороги …

     Там, де колись їх вбили – безіменний камінь, не храм…

                 


                      

      Розповідаючи про страшні лихоліття масових злодіянь нацистів проти «антираси» – єврейської нації, ми акцентували увагу майбутнього покоління не лише на страхіттях Голокосту, а й   виносили уроки – уроки життя в тоталітарній системі, щоб не повторити їх у майбутньому . 

                                       
     

22 січня — День Соборності України

            «Це така дата, що її виучувати будуть напам’ять українські діти                       грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, 

                    як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі»

                                                             (Лонгин Цегельський, держсекретар ЗУНР, 1919 р.)

        Щороку, 22 січня в день проголошення Акта возз’єднання Української Народної Республіки із Західноукраїнською Народною республікою відзначається День Соборності України. Його було виголошено 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. І хоч подальші події показали, що акт возз'єднання, злуки двох частин України був скоріше символічним знаком прагнення українців до єдності, та значення його важко переоцінити й нині.